покосити

покосити: I -ошу́, -о́сиш, док., перех.
1) Косити (див. косити I 1)) якийсь час.

2) Закінчити косити; скосити що-небудь.

3) перен. Знищити, вбити всіх чи багатьох. || безос.

II -ошу́, -о́сиш, док., перех.
1) Зробити косим (у 2, 3 знач.). || безос.

2) також чим. Подивитися збоку, скоса; скосити (очі).

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

покосити — 1 дієслово доконаного виду закінчити косити покосити 2 дієслово доконаного виду зробити косим … Орфографічний словник української мови
покошений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покосити I 2), 3). || поко/шено, безос. присудк. сл. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покосити II … Український тлумачний словник
накоситися — ошу/ся, о/сишся, док. Багато, вдосталь покосити … Український тлумачний словник
покоситися — I ошу/ся, о/сишся, док., розм. Те саме, що покосити I 1), 2). II ошу/ся, о/сишся, док. 1) Ставати косим (у 2, 3 знач.). 2) на кого – що. Подивитися збоку, скоса. || чим. Подивитися неприязно, вороже … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике